- Экономика

Криворіжці приєднались до всеукраїнської акції «Стоп Реванш»

24 травня у Кривому Розі на площі Горького зібралось кілька десятків городян, які вважають здобутки першого року президентства Володимира Зеленського недостатніми, а події в Україні реваншистськими. Такі акції сьогодні відбулись в кількох містах країни — Запоріжжі,Одесі, Львові, Києві.

Про це журналістам «Першого Криворізького» стало відомо під час акції біля Стели Героїв України на 95 кварталі.

Головна редакторка City Sites у Кривому Розі Світлана Романенко, організаторка акції, сказала: «За цей рік ми побачили, як можна:
— ворога в голос не називати ворогом,

— не дбати про матеріальне і фінансове забезпечення армії, моральний і бойовий дух захисників;

— в черговий раз дозволити принижувати державну мову в Україні, натякаючи на можливість зміни нещодавно прийнятого законодавства;

— дозволити іншим державам на міжнародній арені вирішувати долю України на їхній розсуд;

— без належних доказів, зате показово, позбавляти свободи чи обмежувати в правах добровольців та волонтерів;

— імітувати реформаторство, повертаючи систему до старих і не раз перевірених схем доступу можновладців до годівниць;

— призначати на високі посади друзів, друзів друзів і родичів родичів, навіть коли вони не є фахівцями;

— перетворити конкурси у держслужбі на майже не прихований фарс;

— здійснювати реорганізацію цілого держоргану з метою, аби декілька найближчих людей з оточення отримали б можливість не показати свої декларації з «чесною працею»
нажитими статками;

— створити комфортні умови для повернення в Україну політиків з сумнівною репутацією — з команди президента-втікача та дозволити їм формувати правосудні реалії в Україні;

— прийти до влади з гаслом «Слава Україні!», яке в наші часи набуло популярності з часів Майдану, а згодом, майже назвати Майдан переворотом, а люстрацію корумпованих чиновників незаконною або ж законною не для всіх».

Учасниці та учасниці акції, які дотримувались усіх карантинних вимог — індивідуальні маски, соціальна дистанція —

виголосили промови, акцентуючи увагу кожен на тій сфері життєдіальності українців, до якої він чи вона дотичні.

Зокрема, капелан Олександр Агарков говорив про нестачу літнього одягу на передовій лінії захисту на території, де ведеться неоголошена війна із російськими окупантами. Вимоги до чинної влади зачитав блогер Кирилл Крізаліс. За них присутні проголосували одноголосно.

Редакція наводить пряму мову учасників акції скорочено.

Історик Артем Вашкевич сказав, що занепокоєння щодо світогляду Володимира Зеленського з’явилися ще під час виборчої кампанії.

«[…] В травні ми почули від соратника президента Бориса Шефіра, що війна на Донбасі почалася через мовне питання, отже, це внутрішній конфлікт, який був вигідний минулі владі. Але Шефір не був офіційним посадовцем — і все списали на його особисту позицію.

У цей час значно активізувалися всі проросійські сили. Зокрема, 55 депутатів Опоблоку в червні 2019-го зареєстрували подання до КС щодо визнання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» неконституційним. Це подання досі на розгляді.

В інтерв’ю до 100 днів свого президентства Зеленський озвучив тезу, що Закон про мову мусить бути доопрацьований задля захисту мов нацменшин – також відома «пісня» ще часів влади Партії регіонів і Закону Колесніченка-Ківалова, а вже у жовтні заявив, що через мовне питання почалася війна на Донбасі. У грудні народний депутат «Слуги народу» Бужанський зареєстрував законопроект про скасування Закону про мову. Окремої уваги заслуговує діяльність Радника секретаря РНБО Сергія Сивохи, що зі своєю «Платформою примирення» активно просував ідею того, що війна на Донбасі – це громадянський конфлікт, зокрема, і через мовне питання. Тому, мовляв, потрібен діалог між українцями, а участь Росії замовчувалася.

[…] Перша в історії України мовна омбудсменка Тетяна Монахова заявила про відставку вже через п’ять місяців після свого призначення, мотивуючи це відсутністю політичної волі, організаційної підтримки та фінансування. Матеріально-технічне забезпечення діяльності Уповноваженого та штатний розпис здійснює Секретаріат Уповноваженого, який уряд так і не створив досьогодні. Тобто, Уповноважений є, кошти є, але користуватись він ними не може, як і працювати. Інакше як саботажем виконання Закону про мову таку поведінку влади не назвеш.

Епідемія стала приводом для скорочення видатків на гуманітарну сферу. Економія за рахунок урізання фінансування освітніх, культурних та наукових програм становить 2,87 млрд. гривень. Під загрозою опинилося фінансування відродженого українського кіно, зокрема скасовано фінансування повнометражного фільму про Лесю Українку. Водночас залишилися «недоторканні» статті витрат, які отримують або символічні скорочення (апарат Державного управління справами, секретаріат Кабміну, Офіс Генпрокурора) або ж навпаки — збільшення видатків, як МВС. Скорочення бюджету МВС лише на 1,3% дозволило б узагалі не чіпати ні копійки з 1,26 мільярдів усіх наведених гуманітарних програм!

Влада поводиться лицемірно. З одного боку, постійне намагання ніби винести питання мови, історичної пам’яті та ідентичності за дужки, а з іншої – постійні атаки на все українське. […]

Нам є різниця, за що боряться і гинуть українці, ми хочемо дивитися якісне українське кіно, ми будуємо вільну і сильну українську державу на засадах української ідентичності. Ні — капітуляції, так — правильним послідовним реформам, слава Україні!»

Криворіжець Ренат Насридинов
говорив про реванш у сфері держуправління. Зокрема нагадав про обіцянку Зеленського йти на один термін, і про його нинішню заяву, що одного буде замало.

«У 2019 році одразу почалася адміністративна реформа — з чотирьох міністерств зробили два — Мінкуьтмолодьспорт та Міністерство енергетики та захисту довкілля. В березні поточного року у нас в Україні знову існує Мінолодьспорт та Мінкультінформполітики. А щодо доцільності об’єднання Міненерго та Мінекології суперечки точаться і понині.

Подібні гойдалки торкнулися не лише міністерств. В грудні минулого року на базі Державної аудиторської служби було створено Офіс фінансового контролю, а вже наприкінці квітня цього року з’явився проєкт урядової постанови про зупинення заходів з реорганізації Державної аудиторської служби України та ліквідації Офісу фінансового контролю. […]

Також всі пам’ятають, як АП перейменували на ОПУ лише задля того, щоб його зміг очолити люстрований Андрій Богдан.

Тривають звільнення з керівних посад людей, які встигли себе добре зарекомендувати — самостійно залишив посаду голова НСЗУ Олег Петренко, оскільки його бачення не зійшлося з баченням нових людей у владі. Зовсім недавно було звільнено без жодних пояснень з посади т. в. о. голови Держекоінспекції Єгора Фірсова.

В той же час призначення нових людей на посади відбуваються маніпулятивно: зі скороченими строками подання документів, з формальними співбесідами та дискримінаційними нормами — так, як відбувалося з конкурсом на голову НСЗУ (три дні на подачу документів, 2 з яких — вихідні, плюс досвід роботи в сфері державних фінансових гарантій 3 роки, хоча відповідному закону ще не виповнилося 3-х років).

Всі пам’ятають, як різні сумнівні ЗМІ та одіозні особи цькували Супрун за її диплом — мовляв, на посаді не фахівчиня? В офіційній біографії чинного міністра охорони здоров’я із дотичного до медицини — «у 1998 році закінчив Донецький державний медичний університет за спеціальністю «хірург»».[…]

Ще один приклад — Міністерство цифрової трансформації, яке замість того, щоб розробляти єдину політику роботи з даними та займатися реальною інформатизацію, непрозоро розробляє додатки, і що ще більш небезпечно — просуває ідею електронних виборів, які в Україні не матимуть ні таємниці, ні справжніх результатів, і від яких відмовилися всі країни, які їх планували запровадити.

Замість сталого розвитку країна має лише непрозоре управління та незрозумілі зміни. На жаль», — сказав Ренат Насридинов.

Головна редакторка «Першого Криворізького» Софія Скиба нагадала про повернення в Україну соратників Януковича — таких як Андрій Портнов та Олена Лукаш. Про бездіяльність правоохоронців, які мали б захищати доступ до публічної інформації та захищаи право журналістів на професійну діяльність.

Софія Скиба сказала: «• Реванш – коли голова комітету з питань свободи слова – Нестор Шуфрич – нардеп від ОПЗЖ. Він один із тих, хто вручну голосував за «драконівські закони 16 січня», які зокрема впроваджували цензуру. Саме той день став поштовхом до кривавих протистоянь на Майдані Незалежності, анексії Криму, неоголошеної війни на території двох областей України.

• Реванш – коли колишні журналісти, такі як Сергій Лещенко, то обурюються прийняттю цих законів, називають погодження тексту інтерв’ю абсурдним і педалюють прийняття змін до закону «Про авторське право і суміжні права», а сьогодні забороняють друк власного інтерв’ю. І лише під тиском громади і після громадського осуду дає журналістам це зробити.

• Реванш – коли монополізовані посадовці вищого рангу, такі як Арсен Аваков, ставлять під сумнів досягнення постмайданівських часів, які стосувались доступу до інформації та притягнення до кримінальної відповідальності за перешкоджання професійній діяльності журналістів[…]

• Реванш – коли перші особи держави, правоохоронці ігнорують соратників втікача-Януковича, таких як Андрій Портнов, який проводить кампанії проти медіа. Ігноруються відверті месседжі центральних медіа у дусі кремлівської пропаганди, які тільки й чути із каналів Віктора Медведчука.

• Реванш – коли заступник голови АП Януковича Андрій Портнов оприлюднює персональні членів знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях», а його не притягають до відповідальності за порушення низки законів, а дають вільно кепкувати із журналістів далі.

• Реванш – коли такі як Дмитро Гордон, прикриваючись благими намірами, паскудять такий жанр журналістики як інтерв’ю. Він вводить в оману аудиторію та сприяє розповсюдженню авторитету самоназваних республік ЛДНР. СБУ, Президенте, це реванш. Не це свобода слова.

• Реванш – коли Юлія Мендель силоміць відтягує від того ж таки Президента іноземних та українських журналістів. Це точно не свобода слова.

• Реванш – коли зміст законопроєкту «Про дезінформацію» не відповідає основній його заявленій меті – боротьбі з дезінформацією в Україні в умовах військової агресії Російської Федерації. Натомість цей законопроєкт абсолютно серйозно сприяє самоцензурі журналістів та звужує наші права, поділяючи на професійних і непрофесійних та змушуючи вступати у піонерсько-журналістські організації.»

Виступив також Володимир Фомицький, розкритикувавши діяльность чинної влади по відношенню до підприємців.

Ольга Перетятько, громадська діячка, акцентувала увагу на зупинку кількох ключових реформ, наприклад, говорила про заяву урядовців щодо наміру реформувати систему електронних закупівель Prozorro, яка неодноразово отримувала світове визнання, аби надати пріоритетності українським підприємствам, зокрема через локалізацію.

Вона нагадала, що Transparency International Ukraine і Центр протидії корупції закликали міністра утриматися від поспішних і невиважених змін у системі Prozorro чи до чинного законодавства. Вони зазначили, що подібні ініціативи можуть негативно позначитися на конкуренції, призвести до здорожчання закупівель і порушень міжнародних зобов’язань, взятих Україною в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.[…]

Ольга сказала, що розпочався наступ на медичну реформу. З 1 квітня стартував другий етап медреформи гроші ходять за пацієнтом, це означає, що лікарні отримають стільки коштів, скільки послуг нададуть за розрахованими НСЗУ тарифами. Але вже через місяць президент Володимир Зеленський та очільник МОЗ Максим Степанов ініціювали зупинку цього етапу рефрми. Причина — нібито погано розраховані тарифи, що призведе до недофінансування та закриття 332 лікарень і звільнення 50 000 медиків. Міністр звинувачує НСЗУ в неправильних розрахунках та навіть брехні.
[…]

«Показовою є історія зі скасуванням недоторканності народних депутатів України. «Верховна Рада зняла недоторканність із народних депутатів» – з такими заголовками вперше вийшли ЗМІ ще на початку вересня 2019 року. Тоді Рада внесла зміни до Конституції України, скасувавши недоторканність нардепів, але з подальшим законом усе виявилося не так просто.

У грудні «Центр протидії корупції» заявив: недоторканність насправді не зняли, а ухвалений законопроєкт №2237 концентрує владу в руках генпрокурора, запроваджує фейкову («контрольовану») недоторканність народних депутатів і навіть посилює її. Адже тепер правоохоронці не зможуть притягнути депутата до відповідальності в час, коли він «здійснює свої повноваження». Депутати здійснюють свої повноваження всі 5 років!.. Адвокати зупинять будь-якого правоохоронця, використовуючи цю ному.
Отже, за рік ми спостерігаємо провал та буксування по всіх ключових реформах – судовій, правоохоронній, медичній, кадровій, реформі децентралізаціїї. Хочеться, щоб «зробимо їх разом» нарешті мало відношення й до реформ. Зробіть їх, пане Президенте», — сказала Ольга Перетятько.

Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.