- Новости города

Енергоефективність у Кривому Розі: як дитячий садок економить до 70% електроенергії

Сьогодні у Кривому Розі намагаються економити на електроенергії. Історії про енергоефективність вже переповідають очільниці шкіл та дитсадків.

Редакція 1kr.ua з’ясувала, що допомагає комунальним закладам споживати менше енергетичних ресурсів, менше продукувати викидів вуглекислого газу.

Завдяки енергоефективним заходам криворізькому дитячому садочку №88 «Центр розвитку дитини» у місяць вдається економити більше 46% електроенергії.

Використовувати енергію сонця можна не тільки для виробництва електроенергії, а й для підігріву води. Так роблять кілька дитсадків у нашому місті. Це спосіб для підвищення енергоефективності закладів, які фінансуються із міського бюджету. Поки що встановлення сонячних колекторів в Україні менш популярне, ніж встановлення локальних сонячних електростанцій.

Варто пам’ятати, що сонячні колектори та локальні СЕС — різні поняття.

Останній такий проєкт зі встановлення сонячних колекторів реалізовано за кошти із «Громадського бюджету» у 2020 році у криворізькому дитячому садочку №88 «Центр розвитку дитини» на мікрорайоні Східний-2. Він коштував 525 тисяч гривень, бюджетних коштів було 498 тисяч гривень, а інші 5 % — 26 тисяч 800 гривень дофінансовані автором проєкту.

Журналісти редакції «Перший Киворізький» поспілкувалися з головним спеціалістом Відділу з питань енергоменеджменту та впровадження енергозберігаючих технологій міськвиконкому Віталієм Гейко, директоркою дитячого садочку №88 Аллою Кузуб, експертом з питань газу й енергетики Сергієм Головньовим, які розповіли, чому така важлива енергоефективність, навіщо потрібна зелена енергетика, і що це дає нашому місту.

«Нещодавно у Кривому Розі почали експериментальне встановлювати сонячні колектори у двох дитсадках Кривого Рогу, які дозволяють зменшити використання електроенергії та майже повністю відмовитися від бойлерів», — говорить Віталій Гейко.

«У нас тепер комфортно: і для дітей, і для співробітників. Постійно є гаряча вода, яка за санітарними нормами повинна бути 65 градусів Цельсію. Всю зиму була така температура», — розповідає Алла Кузуб, директорка дитячого садка №88.

Встановлені сонячні колектори називають геліосистемою. До встановлення такої системи у дитячому садку №88 користувалися 13 бойлерами на 100 літрів кожен.

«Щоб один бойлер нагрів 100 літрів води до 65 градусів Цельсія, потрібно було 3 години (за одну годину роботи бойлера використовувалося 1,5 кВт). І якщо порахувати, то 18 годин працювали бойлери, щоб забезпечити потреби нашого садка. А якщо це помножити на 13 та кількість робочих днів, то у місяць у нас виходило 6-7 тисяч кВт тільки на роботу бойлерів», — підрахувала Алла Кузуб.

Якщо підрахувати, то до встановлення геліосистеми у місяць дитячий садок сплачував більше 10 тисяч гривень за електроенергію. Наприклад, у травні 2019 року дитячий садок спожив 7 494 кВт, а у травні 2021 року — 4009 кВт. Тобто завдяки геліосистемі вдалося зекономити 46,5% електроенергії.

Сьогодні у 10 групах дошкільного закладу навчається 154 дитини. Також у садку є 5 груп для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

Геліосистему з шести панелей встановили на даху дитячого садка. Олександр Генін, технічний директор компанії «СОЛАРІС ПРОЕКТ», розповідає про принцип роботи геліосистеми та алгоритм встановлення її у приватних будинках.

«У Кривому Розі достатня кількість сонячних днів для повноцінної роботи геліосистеми. Але восени та зимку ефективність цієї системи знижується, тоді починають працювати накопичувальні баки, де є електронні тени. Тобто коли недостатньо сонячного світла, вони нагрівають воду до 65 градусів Цельсия», — говорить Олександр Генін.

За підрахунками Олександра Геніна, геліосистема допомагає економити до 70% електроенергії на підігрів гарячої води. Тому можна вважати, що приблизно за 5 років гроші, витрачені на геліосистему, відіб’ються за рахунок зменшення платіжок за електроенергію.

«Якщо використовувати геліосистему,електроенергія майже не витрачається. Тобто тут сонце нагріває теплоносій. Якщо є сонце, достатньо розсіяне світло, то у вакуумних трубках утворюється тепло, яке переробляється в енергію», розповідає Олександр Генін.

Зазначимо, що за останні 100 років середня температура Землі виросла приблизно на один градус (якщо бути точним, то на 0.85 °C). Комусь може здатися, що це небагато, але подальше зростання температури може призвести до кліматичної кризи на планеті. В теорії можна говорити, що загальмувати процес підвищення температури може перехід на «зелену енергетику».

Сергій Головньов, експерт з питань газу й енергетики, редактор «Бізнес. Цензор», говорить, що використання альтернативних джерел енергії може бути сталим заробітком для приватних домогосподарств. Це все завдякиекономічному механізму, спрямованому на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою — зеленій енергетиці. Простими словами це саме те, що має фінансово мотивувати людей і забезпечувати виробнику доступ до енергомережі, довгострокові контракти на придбання електроенергії.

В Україні підготували проєкт «Другого національного визначеного внеску України до Паризької угоди» (НВВ2). У документі сказано, що відновлювана енергетика може замінити стару вугільну генерацію.

Очікується, що у 2030 році частка виробництва електроенергії з відновлюваних джерел становитиме близько 30% (разом великими гідроелектростанціями).

«Ця ціль реальна. Сьогодні в Україні частка зеленої генерації, без ГЕС, доходить до 7-8%. А великі ГЕС — це майже 7%, але це залежить від рівня води. Тому маємо вже на сьогодні 15-16%, в окремі дні і місяці може доходити і до 20%.

Тому наростити ще за 8 років до 30% — реально, звичайно»

, — говорить Сергій Головньов.

Під «зеленою енергетикою» розуміють поновлювані джерела енергії — ті, що в природі не можуть вичерпатись. Скажімо, сонячна та вітрова енергії не утворюють ані вуглекислого газу, ані інших газів, які провокують глобальне потепління.

Віталій Гейко розповідає, що у 2021 році з бюджету Кривого Рогу виділили більше 30 мільйонів гривень на впровадження енергоефективних заходів у бюджетних закладах, комунальних підприємствах та об’єктах житловлового фонду.

За кошти з міського бюджету та приватних інвесторів на полігонах для відходів встановили біогазові електростанції, індивідуальні теплові пункти у 56 закладах освіти та теплові насоси у ДЮСШ.

«У 2016 році за кошти з конкурсу “Громадський бюджет” реалізовано проєкт «Сонячне дерево», яке розташовано поряд з ТРЦ та міськвиконкомом. Воно дозволяє мешканцям міста підзарядити гаджети електроенергією, яку виробляють сонячні батареї», — говорить Віталій Гейко.

Тоді на проєкт «Сонячне дерево» витратили 390 тисяч 795 гривень. З цієї суми за рахунок коштів Фонду Конкурсу — 200 тисяч гривень за рахунок партнерів по проєкту — 162 тисячі 395 гривень. За рахунок ГО «Гріненерджі» — 28 тисяч 400 гривень. Установка обійшлася у 69 тисяч 600 гривень.

У Кривому Розі працюють декілька компаній, які займаються встановленням сонячних колекторів та локальних СЕС. Тому сьогодні встановити такі системи на власній ділянці можуть ті, у кого є 3-4 тисячі доларів.

«Треба зателефонувати і сказати: я хочу. Більше робити нічого не треба. Після цього до вас приїдуть спеціалісти, подивляться умови встановлення сонячних батарей або геліосистем», — розповідає Олександр Генін.

Наприклад, середньостатистичній родиніз 3 людей за підрахунками спеціалістів потрібно 150 літрів гарячої води на добу. Тому для них буде достатньо установки всесезонні геліосистеми на 150-200 літрів гарячої води на добу.

Сьогодні українським законодавством дозволено приватним домогосподарством встановлювати сонячні електростанції потужності не більше 30 кВт. Олександр Генін пояснює, що 30 кВт станція, здатна виробляти у рік 35-37 тисяч кВт електроенергії. Тому можна говорити, що через 4-5 років власник сонячних батарей може «повернути» гроші, витрачені на встановлення СЕС.


Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.